Зивливер Леонид Д

Дата рождения: 1945
История:

Сезоны

Год Амплуа Турнир Команда Комментарии
1964 игрок Кубок Освобождения (Днепропетровск) 1964 Январец

Документы

Заголовок Источник Описание Месяц/Год Ссылка
1964_odessa02.jpg <Неизвестная газета> 1964
1964-08-28ki.jpg Комсомольская искра (Одесса) Хай буде регбі!

Мабуть, зараз нема потреби комусь доводити, що регбі — дуже захоплююча спортивна гра, що це корисно для здоров'я, що це зрештою просто добре — регбі.

Мабуть, ніхто з цим не сперечатиметься. Тим більше, що після третіх дружніх ігор молоді в Москві в 1957 році регбі в нашій країні з бурхливо розвивається. Зараз Москва проводить першість міста по двох трупах команд, сильні і численні . змагання проводять прибалтійські республіки, Ленінград, Грузія.

В Одесі перша і поки що єдина команда регбі . була створена в 1960 році при дорраді товариства «Локомотив». Тоді це ще не була команда. Просто зібрались легкоатлети, футболісти, баскетболісти, які загорілись новим для нас видом спорту. Почи нали ми з «абсолютного нуля». Про існування правил ми , лише здогадувались. Овальних м’ячів у нас не було. Збирались, займались з.агальнофізичною підготовкою, прали у футбол, у баскетбол...

Нарешті прийшли довгождані м’ячі. Почалось регбі. Справжнє регбі з пасом назад. Тренував нас спочатку тренер легкоатлетів. Готувалися рік. Потім поедставник команди поїхав у Москву — до «регбійної столиці». Привезли правила 1 враження жаль, про ігри. Знову почали тренуватись. Весь 1962 рік грали на майданчиках для волейбола. для баскетбола, на бігових доріжках... Багато хто не витримував, ішов з команди — що це, мовляв, за тренування, зіграти ні з ким не можемо, все даремно...

Ентузіасти теж іноді втрачали віру, але тренувань не кидали. Справжнього «хазяїна», спортивного товариства, яке б виховувало команду, в нас не було. І коли з’явився новий тренер, людина, знайома регбі, ми перейшли до товариства «Авангард». Керівники цього .товариства теплозустріли команду. В 1963 році ми нарешті дістали змогу помірятися силами зі справжніми регбістами, нас .запросили на першість ВЦРПС з
регбі. Перед першістю ми зіграли дві гри в Дніпропетровську з тамтешньою Командою. Обидві гри виграли 1 поїхали в Тбілісі горді та веселі.

У Тбілісі нам довелося зазнати прикрості. Дався взнаки малий бойовий досвід, ми програли кільком командам з розгромним рахунком і задовольнилися шостим місцем.

Цей. турнір міг стати' для нашої команди і останнім. Розгромлені повернулись ми в Одесу. Іноді здавалося — край, годі регбі!

Але ж повинне регбі з’явитися в нашому місті! І ми запросили команду Дніпропетровська до нас. Ми збирались показати регбі одеситам на Центральному стадіоні. На дирекція стадіону не відгукнулась. Ми задовольнилися стадіоном заводу імені ' Січневого повстання (він був переповнений у день матчу). Ми знову виграли. Але важливим було не пе — в Одесі побачили регбі. І хоч глядачі ще погано знали правила гри, вони прийняли її, полюбили.

Команда згуртувалася, стала справжнім колективом. І вже в липні й серпні 1964 року ми провели в Одесі два матчі — зі збірною Тбілісі і з командою Дніпропетровська. Одесити прийшли на регбі. як давні друзі. Зараз команда дістала запрошення на матч міст України з регбі, один з її представників ввійшов до Українського оргкомітету. Регбі здобуло собі « державність» — цей вид спорту включений ..да Єдиної _Цсесй-юзної спортивної класифікації.

Легше стало «жити» і нашій команді — про існування регбі в Одесі знагс-ть, спортивні керівники міста підтримуюсь команду. Тренуємося ми поки що на Шкільному стадіоні, завдяки увазі спортивних керівників педагогічного Інституту.

Ми розповіли про нашу команду, створену тоді, коли про регбі ми мали, скажемо ппямо, невиразне уявлення. Тепер у нас за плечима досвід ігор, вся команда дістає посвідчення громадських тренерів. Чи не час розвиватися регбі в Одесі?

Ми звертаємось із закликом до спортсменів міста, до керівників спортивних організацій: хай в Одесі буде масове регбі!

Члени команди регбістів: зварювальний R. ПДЛУТА, слюсеп Л. 3TR.TTIBEP, студент О. КУРД О. студент Л.» ШЕЛЕГТОВИЧ, Інженер О. ЛІППО. викладач ' С. КРАСНОВ та інші.

ВІД РЕДАКЦІЇ:

Споотемени-регбісти порушили важливе і потрібне, на наш погляд, питання. Розвиток регбі в Одесі — корисної і цікавої спортивної гри — явно потрібний. Потрібний тим більше, що для створення справжніх команд, для масового залучення спортсменів зараз треба небагато — тільни бажання нерівнинів, тільки організаційна робота. »

Хлопці з «Авангарду», яні почали регбі в Одесі, перший час обходились навіть без правил. Зараз правила є.

В авангардівців не було м’ячів. Зараз вони пропонують новоствореним командам нористуватися своїми м'ячами.

Авангардівці тренувались довгий час без тренера. Зараз с практично п’ятнадцять громадсьних тренерів, яні згодні тренувати нове покоління регбістів.

Авангардівцям не було з ним грати — у нових команд буде суперник, який витримав уже не один бій.

Технічний бін справи також не потребу- витрат — все обладнання матчу складається з двох жердин та перекладини, їх просто виготовити кожному. Форма —футбольна.

Де тренуватися? Де грати? Стадіони «Сп’отан», «Локомотив», стадіони Дзержинки і «Продмашу», університетський стадіон — ця . ь зелених полів може подарувати час для тренувань молодим командам.

Вже сьогодні практично можуть бути створені команди в педагогічному, медичному, політехнічному інститутах, на великих заводах.

Слово за керівниками спортивних організацій міста. Зараз від них залежить швидкий розвиток регбі в Одесі.		 28.08.1964
1964-10-00_lineup_odessa.jpg Федерация регби Одессы 10/1964
1964-10-02tbilisi-odessa2.jpg Протокол матча 02.10.1964
1964-10-03kyiv-odessa2.jpg Протокол матча 03.10.1964
1964-10-04dnepropetrovsk-odessa2.jpg Протокол матча 04.10.1964
1964-11-00_odessa.jpg <Неизвестная газета> Це багато років перемагати

Рік тому ми розповідали читачам про перший в Одесі матч регбістів. Правда, одного разу ми почули твердження. що в регбі в Одесі грали ще до першої світової війни в Дюківському парку. Але оскільки зараз твердо встанов лено, що в регбістів з Дюківського замість м'яча була гиря, то визнаним початком регбі в Одесі слід вважати рік 1963-й,

■ Тоді одесити виграли в колег з Дніпропетровська. Далі ми були свідками гри «авангардівців» (єдина в місті команда регбі — в спортивному товаристві «Авангард») зі збірною Тбілісі. І хоч одесити програли цю зустріч, регбі виграло — багато тисяч болільників «покуштували» й полюбили цю гру.

Хлопці з «Авангарду» починали на голому місці, вони зайнялись цією атлетичною, захоплюючою грою, коли в них ще не було правил... Правила прийшли потім. Коли в них ще не було м'яча... М’яч з’явився потім. А згодом з’явився і турнірний досвід. Про це розповідав лист регбістів у нашій газеті. І ось тепер...

Восени цього року в Дніпропетровську проводилася першість міст України з регбі, присвячена двадцятиріччю визволення України. Команда «Авангард» з Одеси зайняла друге місце, поступившись першістю тільки перед Києвом. На першості було визначено двадцятку найсильніших регбістів України. І сьогодні ми можемо з гордістю сказати: восьмеро наших хлопців — серед найкращих. Майже половина складу. Це — Алексеев, Анчель, Балута, Бурдо. Зівлівер, Краснов. Шелестович. Яхін. У створеній після змагань республіканській Раді федерації регбі відповідальним секретарем обрано Леоніда Шелестовича — одного з найпалкіших ентузіастів регбі в Одесі, студента- філолога університету.

Це. так би мовити, адміністративні успіхи. Але вони свідчать про успіхи спортивні.

Отже, регбі в Одесі є, є свої призери, свої чемпіони, свої улюбленці публіки, навіть свої адміністративні діячі з’явилися.

А команда — одна. Хороша, дружна, згуртована, вміє грати — але одна...

Починається потроху регбі в Миколаєві, Криму. Херсоні. їх більш досвідчені друзі з Одеси могли б показати приклад в організації масових змагань, у створенні «кворуму» команд. Могли б, але поки що —• команда одна.

Є тренери — серед «аванградівців» п'ятнадцять гро.... мадських тренерів, є м’ячі — «Аванград» може допомогти, є поля, є стадіони, є люди, які хочуть грати в регбі— була ж Одеса зачинателем вітчизняного футбола, чому ж не стати їй також одним з перших «регбійних» міст?

Керівники спортивних товариств області поки що мовчать. Всі вони за регбі! Всі — за масовість! Всі — за широке впровадження змагань! А команд поки що нема.

А час уже від чистого ентузіазму переходити до роботи, із захоплюючого періоду милування новим для нас видом спорту переходити до періоду створення цього спорту. Якнайширшого.' В нас уже є «первісток» — другий призер республіки команда регбістів товариства «Авангард». Хай їх буде десяток, два, три... їм ще багато років перемагати.

Т. МАРКІН.		 11/1964
1965-08-14_odessa.jpg <Неизвестная газета> ВОЗРОСШЕЕ МАСТЕРСТВО

На футбольное поле стадиона спортивного клуба армии выбегают регбисты одесского «Авангарда» и команда города Тбилиси — призер первенства ВЦСПС.

Мяч у тбилисцев. Они пробиваются через плотный заслон одесских защитников и приземляют его в зачетном поле — 3:0 в пользу гостей. Кроме того, грузинские регбисты получают право на реализацию попытки, то есть с любого места пробить по воротам. Мяч пролетает между стойками, и счет становится 5:0.

Прижав к груди мяч, нападающий одесситов Валентин Алексеев устремился на половину поля гостей. Он обошел четырех регбистов, но в последний момент грузинские игроки нарушают правила — захват за шею. Судья встречи назначает «схватку». Две команды ведут упорную борьбу за овладение мячом. Это удалось сделать одесситам. Авангардовец Олег Бурда, проскочив через плотный заслон защитников, приземлил мяч, а его товарищ по команде Виктор Ордалян реализует попытку.

На перерыв команды ушли при счете 14:8 в пользу грузинских регбистов.

Острая борьба развернулась во втором тайме. Счет быстро растет в пользу более опытных тбилисцев. Но к концу встречи одесситы захватили инициативу и сократили разрыв. Когда Леонид Зивливер приземлил последний мяч, счет стал 20:14 в пользу гостей.

— С одесскими регбистами мы встречаемся вторично, — сказал после матча капитан грузинской команды Нодари Кипиани. — Это быстро прогрессирующий коллектив. На сей раз победа досталась нам ценой больших усилий. Из вашей команды особенно запомнились такие высокотехничные, быстрые и напористые регбисты, как Валентин Балута и Роман Анчель.

— Класс игры одесских регбистов заметно повысился, — добавил арбитр встречи, судья республиканской категории по регби Леонид Данилов (Москва). — Хотелось, чтобы в Одессе было больше команд.

Регбисты «Авангарда» под руководством тренера Владимира Гавриловича Курмана начали подготовку к первенству Украины и розыгрышу «Кубка Риги».

В. АСАУЛОВ.

На снимке: момент игры в регби.		 14.08.1965
1970-05-21ki.jpg Комсомольская искра (Одесса) ПРИЗ «КІ»"У СІЧНТБЦІВ

Вже стало традицією поминати сезон з регбі в Одесі традиційним розиграшем призу газети «Комсомольська іскра». Саме з цих змагань п’ять років тому починалося становлення регбі в Одесі. Тоді в них взяли участь 5 дружин регбістів, створених ентузіастами цього захоплюючого виду спорту з «Авангарда».

Родоначальники регбі вигравали ці змагання три роки підряд, але у 1968 році вони поступилися перед командою студентів з політехнічного інституту. В 1969 році розиграш не було проведено.

Чи зуміють політехніки зберегти приз? На це питання мав дати відповідь п’ятий турнір, який закінчився на стадіоні «Січнівець». Змагання стали цікавими ще й тому, що були генеральною репетицією для СК «Січнівця» і «Буревісника» перед республіканськими турнірами своїх товариств.

Знову п’ять команд — дві команди «Січнівки», дві — політехніків і молодий колектив технологічного інституту харчової і холодильної промисловості. Як бачите, 5 команд, так само, як і у 1965 році. Чи а це пояснити? Швидше за все: ентузіазм любителів регбі починає вщухати. Хлопці просто стомилися вести боротьбу з байдужим, холодним ставленням до регбі з боку більшості спортивних керівників міста. Адже саме через це розпалися команди в середньому морехідному училищі, морехідному училищі технічного флоту, у водному інституті, морському порту.

Список можна продовжити. А якби спортивні керівники були б хоч. трохи уважнішими, бути в Одесі масовому регбі.

Однак навіть у цих п’яти команд якість гри значно покращилася. Техніка стала більш обдуманою, раціональнішою. І січнівці і політехніки легко обіграли своїх молодих опонентів. Доля призу «КІ», як і слід було чекати, вирішилася в дуелі старих суперників. Цього разу переміг «Січнівець». Особливо показали себе тричвертні цієї команди, які володіють чудовою швидкістю, вмінням обіграти противника на невеличкій ділянці поля. Не випадково усі переможні очки, набрані «Січнівцем» у цій зустрічі (рахунок — 12:6), припадають нз їхню долю. Анатолій Корчагін, що зумів двічі прорватися у залікове поле політехніків і там приземлити м'яч, визнаний кращим гравцем турніру.

Взагалі, матч був на рідкість видовищним. З чіткими захватами, чудовими ударами, цікавими комбінаціями.

Особливо хочеться відзначити ветеранів «Січнівця», колишніх володарів призу «КІ» ще у 1965 році. Це — Олег Бурдо, Віктор Шевчук, Леонід Зівлівер; добре грає середнє покоління — Олександр Лисенко, Сергій Пересунько, який став кращим бомбардиром турніру, Олександр Євсєєв, Олександр Матвієнко. Добре зарекомендували себе наймолодші — Сергій Слукін, Володимир Любитов, а 18-річний студент автомеханічного технікуму Віктор Абрамов визнаний кращим замикаючим (так у регбі називається захисник).

Третє місце зайняла молода команда регбістів з ОТІХХП.

Головний суддя змагань В. ПОГОРЄЛОВ.		 21.05.1970