1964-11-00_odessa.jpg |
<Неизвестная газета> |
Це багато років перемагати
Рік тому ми розповідали читачам про перший в Одесі матч регбістів. Правда, одного разу ми почули твердження. що в регбі в Одесі грали ще до першої світової війни в Дюківському парку. Але оскільки зараз твердо встанов лено, що в регбістів з Дюківського замість м'яча була гиря, то визнаним початком регбі в Одесі слід вважати рік 1963-й,
■ Тоді одесити виграли в колег з Дніпропетровська. Далі ми були свідками гри «авангардівців» (єдина в місті команда регбі — в спортивному товаристві «Авангард») зі збірною Тбілісі. І хоч одесити програли цю зустріч, регбі виграло — багато тисяч болільників «покуштували» й полюбили цю гру.
Хлопці з «Авангарду» починали на голому місці, вони зайнялись цією атлетичною, захоплюючою грою, коли в них ще не було правил... Правила прийшли потім. Коли в них ще не було м'яча... М’яч з’явився потім. А згодом з’явився і турнірний досвід. Про це розповідав лист регбістів у нашій газеті. І ось тепер...
Восени цього року в Дніпропетровську проводилася першість міст України з регбі, присвячена двадцятиріччю визволення України. Команда «Авангард» з Одеси зайняла друге місце, поступившись першістю тільки перед Києвом. На першості було визначено двадцятку найсильніших регбістів України. І сьогодні ми можемо з гордістю сказати: восьмеро наших хлопців — серед найкращих. Майже половина складу. Це — Алексеев, Анчель, Балута, Бурдо. Зівлівер, Краснов. Шелестович. Яхін. У створеній після змагань республіканській Раді федерації регбі відповідальним секретарем обрано Леоніда Шелестовича — одного з найпалкіших ентузіастів регбі в Одесі, студента- філолога університету.
Це. так би мовити, адміністративні успіхи. Але вони свідчать про успіхи спортивні.
Отже, регбі в Одесі є, є свої призери, свої чемпіони, свої улюбленці публіки, навіть свої адміністративні діячі з’явилися.
А команда — одна. Хороша, дружна, згуртована, вміє грати — але одна...
Починається потроху регбі в Миколаєві, Криму. Херсоні. їх більш досвідчені друзі з Одеси могли б показати приклад в організації масових змагань, у створенні «кворуму» команд. Могли б, але поки що —• команда одна.
Є тренери — серед «аванградівців» п'ятнадцять гро.... мадських тренерів, є м’ячі — «Аванград» може допомогти, є поля, є стадіони, є люди, які хочуть грати в регбі— була ж Одеса зачинателем вітчизняного футбола, чому ж не стати їй також одним з перших «регбійних» міст?
Керівники спортивних товариств області поки що мовчать. Всі вони за регбі! Всі — за масовість! Всі — за широке впровадження змагань! А команд поки що нема.
А час уже від чистого ентузіазму переходити до роботи, із захоплюючого періоду милування новим для нас видом спорту переходити до періоду створення цього спорту. Якнайширшого.' В нас уже є «первісток» — другий призер республіки команда регбістів товариства «Авангард». Хай їх буде десяток, два, три... їм ще багато років перемагати.
Т. МАРКІН. |
11/1964
|
|