Все матчи сезона 1969

Чемпионат Украины 1969

15-20 июля, Киев, ст.Спартак. На чемпионате выступают победители республиканских ДСО. Две первых команды получали путевку на чемпионат СССР.

Итоговая таблица

Судя по отчету из "Спортивной газеты" КПИ обыграл 22:11 "Авангард", а не "Буревестник", а Локомотив Харьков 13:8 - наоборот, "Буревестник", а не "Авангард". Возможно все счета одесских команд надо поменять местами, но в очной встрече выиграл точно "Буревестник".

М Команда И В Н П Р/О О -
1 Динамо Киев - 5 0 0 102-18 10
2 Спартак Киев - 4 0 1 101-11 8
3 КПИ Киев - 3 0 2 30-44 6
4 Локомотив Харьков - 2 0 3 54-84 4
5 Буревестник Одесса - 1 0 4 34-84 2
6 Авангард Одесса - 0 0 5 32-112 0

Документы

Заголовок Источник Описание Месяц/Год Ссылка
1969-01-08ss.jpg Советский спорт 08.01.1969
1969-07-00spartak_k-dinamo_k.jpg <Неизвестная газета> 7/1969
1969-07-15mg.jpg Молодая гвардия (Киев) ЯТИЙ ЮВІЛЕЙНИЙ

...Перші золоті медалі, перші чемпіони, перша радість пере моги. Регбісти київського «Динамо» вибороли звання чемпіо на УРСР. Це було восени 1965 року, коли регбісти України вперше зібралися на свій республіканський форум.

А сьогодні вони вже відзначають своє маленьке свято — розпочинається п’ятий чемпіонат УРСР з регбі, який цього разу проходитиме в столиці Ук раїни на стадіоні «Спартак» з 15 по 20 липня.

Хто буде новим чемпіоном? Досі щастило київським динамівцям, які одержали цей титул у 1965, 1967 та 1968 роках. «Завжди срібні» регбісти київського «Спартака» вибороли першість лише одного разу — у 1966 році.

Цікаво, що «Динамо» 1 «Спартак» є традиційними суперниками — завжди зустрічі цих команд, як у розиграші першості Києва, так і в республіканських змаганнях, проходять у рівній напруженій боротьбі. Так чи інакше, але спартаківці мріють повторити успіх 1966 року, і, до речі, досі вони краще, ніж динамівці, виступали на першості міста (три зустрічі цих команд принесли перемогу регбістам «Спартака» — 8:0; 9:6: 9:3).

Крім київських «Спартака» та «Динамо», у першості беруть участь регбісти харківського «Локомотива» — бронзові призери минулого року, які мають намір боротися за медалі вищого гатунку. Ще три учасники чемпіонату — це регбісти Київського політехнічного інституту. одеські студенти та авангардівці.

Отже, шість команд стартують у п’ятому чемпіонаті УРСР. Слід відзначити, що за бортом змагань залишилися команди Львова, Севастополя і Дніпропетровська. Щодо львів’ян, то вони у ці самі дні беруть участь у всесоюзних змаганнях товариства «Динамо». Невдала формула представництва на чемпіонаті республіки (саме за нею у змаганнях беруть участь переможці змагань республіканських рад та відомств) не дала змоги увійти до шістки севастопольцям й дніпропетровцям. Цю формулу треба змінювати.

Отже, сьогодні розпочнеться боротьба за медалі всіх гатунків, яка, напевно, остаточно визначить переможців 20 липня, в останній день чемпіонату, адже боротьба за першість обіцяє бути цікавою і безкомпромісною. Чемпіон УРСР одержить почесний кубок «Молодої гвардії».

До речі, новий чемпіон України та срібний призер отримають путівки на чемпіонат СРСР, який стартуватиме в серпні.

Відбірксві змагання всесоюзної першості, котра, до речі, провадитиметься втретє, проходитимуть у чотирьох містах країни, де у чотирьох підгрупах (по чотири команди в кожній підгрупі) виборюватиметься право участі у фінальній частині першості СРСР. Серед претендентів на вихід до фіналу будуть і дві команди нашої республіки. Це зробить боротьбу на чемпіонаті УРСР цікавішою.

В. ТРОХИМЕНКО, суддя змагань.		 15.07.1969
1969-07-15ukrssr_poster.jpg Афиша из архива федерации регби Одессы 15.07.1969
1969-07-17sg.jpg Спортивная газета НА ПОЛІ ОВАЛЬНИЙ М’ЯЧ

У столиці республіки стартував п’ятий чемпіонат УРСР з регбі, в' якому беруть участь шість найсильніших команд: «Буревісник» та «Авангард» з Одеси, «Динамо», «Спартак» та «Буревісник» з Києва, а також «Локомотив» (Харків).

Ці змагання одночасно є відбірковими до першості Радянського Союзу. Чемпіони та ВІДЄ.-ЧЄМПІОПИ України поїдуть на попередні всесоюзні Ігри, що передуватимуть ‘ фінальним.

На жаль, у республіканських матчах, не представлено регбістів Дніпропетровська, Львова й Севастополя. Річ у тім, що до фіналів УРСР допускаються лише переможці - 'змагань республіканських ДСТ та відомств. Але така формула не зовсім себе виправдує, бо в окремих товариствах, ще мало команд, для організації першостей.

Ігри чемпіонату України з регбі відбуваються 'на стадіоні «Спартак», Останній день фіналів — 20 липня.

Цікав’о пройшли, зустрічі, першого дня. Незважаючи на важке поле й дощ, які зводили нанівець технічний малюнок гри, спартаківці з «сухим» рахунком перемогли студейтів Одеси — 24:0, а динамівці в чудовому стилі обігралц іншу команду Одеси — «Авангард» — 46:6.

Сенсацією дня була перемога регбістів КПІ («Буревісник», Київ), які, до речі, невдало провели міські змагання, над бронзовими призерами минулого чемпіонату УРСР — регбістами харківського «Авангарду». Кияни виграли з рахунком 9:3.,

В. ТРОХИМЕНКО, суддя змагань.		 17.07.1969
1969-07-22sg.jpg Спортивная газета 22.07.1969
1969-07-29_odessa.jpg <Неизвестная газета> Зльоти і падіння овального м’яча

ІЛЬКА днів тому у Києві закінчився фінал першості України з регбі. В ньому брали участь дві одеські команди — політехнічного інституту і спортклубу «Січнівець». Обидві вони виступили невдало. Студенти зайняли п’яте місце, січнівці — останнє, шосте. І все ж, одеські регбісти помітно поступалися класом гри тільки перед чемпіонами, київськими динамовцями, і віце-чемпіоном, спартаківцями столиці. Бронзовим призерам, регбістам Київського полі’їіТехнічного інституту, одесити програли з мінімальним рахунком, причому в других таймах були сильнішими за противника, навіть якщо доводилося грати у меншості.

Чи могли наші команди зіграти краще? На жаль, доводиться констатувати — ні. За сучасним станом регбі в Одесі більш високих результатів обидва колективи досягти не могли.

Посудіть самі. Регбісти спортклубу «Січнівець», що півроку боролися за своє існування і майже стільки ж займалися суперечками з керівними «дядями», котрі не пускали їх на стадіон: провели на чемпіонаті республіки свої перші ігри в цьому сезоні. Парадоксально, але факт — обидві одеські команди, не рахуючи тренувальних зустрічей ранньої весни, вперше зустрілися між собою в Києві.

У кращому становищі були політехніки. Але і їм теж не вистачило кілька бойових 'тренувальних поєдинків, щоб створити єдиний ігровий ан-самбль.

Чи був сенс одеситам грати двома командами? Мабуть, ні. Збірна, якби її було створено, могла б з успіхом змагатися за призові місця чи за путівку на першість СРСР. Але ніхто цією збірною займатися не бажав.

Відомо, що шлях до спортивної майстерності лежить через масовість. Чим більше команд, чим частіше вони між собою зустрічаються, тим вищий їхній клас. Про що й говорити, коли в Одесі ось уже два роки не проводяться міські змагання з регбі. І в результаті зникають команди, що народжувалися в стражданнях.

Усе це можна було б вважати труднощами росту. Адже регбі, як уявляють багато хто, Молодий вид спорту. Але не завадить нагадати, що з того часу, як овальний м'яч з’явився в Одесі, минуло вісім років. Час чималий. Одеський регбі пережив багато зльотів і падінь. Ще пам’ятні перші міські змагання на приз «Комсомольської іскри» 1965 року. Початок був обнадійливим: шість (!) команд взяли участь в турнірі. Наступні два роки становище з регбі не викликало ніяких побоювань. Зростала кількість команд, одесити гідно представляли своє місто на республіканських змаганнях.

І раптом, одна за одною, починають зникати регбійні дружини: в порту, в медичному, ' " 'т 'fe X II о л о г і ч н о-му 'і водному інститутах. Чи винне тільки бездушне став­ лення керівників спорту цих організацій? Сумнівно. Надто вже швидко й поквапливо здавали завойовані позиції ентузіасти овального м’яча. А федерація, замість того, щоб боротися за команди, залишалась бездіяльною. Як орган спрямовуючий і організуючий, вона фактично перестала існувати. Команди, що змогли відстояти право на існування, тренувалися, готувалися до змагань, а їх так і не було.

Одеський регбі може і повинен стати в число провідних в республіці й країні. І для цього є усі підстави. Обидві одеські команди молоді, укомплектовані здібни­ми гравцями, добре підготовленими технічно, що розбираються в усіх тонкощах регбі. А такі гравці, як С. Пересунько, Н. Казюк, А. Лисенко, ні в чому не поступалися перед найсильнішими регбістами республіки. Та їм явно не вистачає ігрового досвіду, досвіду зустрічей з найсильнішими українськими командами та командами інших міст країни. Назрів час відновити традицію матчовнх зустрічей, втілити, нарешті, в життя ідею змагання міст-героїв з регбі.

На жаль, в Одесі почали забувати про цю захоплюючу гру. І тільки коли-не-коли у славетному клубі під каштанами болільники, незадоволені грою одеських футболістів, зітхнувши скажуть:

-- .Регбі це да! Справжня гра для одеситів.

Зараз регбі треба починати спочатку. І, треба гадати, що починати є кому. У новоствореній федерації зібралися справжні ентузіасти овального м’яча. Намічено створити команди в. університеті, технологічному, педагогічному ' інститутах. До речі, як нам стало відомо, в педінституті має відкритися спе ціалізація з регбі, яка, будемо сподіватися, розв’яже довічну проблему тренерських кадрів. Велику увагу буде приділено юнацькому регбі.

Вже нинішнього року передбачається першість міста з клубним заліком (команди, що гратимуть у першій групі, зобов'язані виставити і — юнаків).

Задумів багато, але ще більше нерозв’язаних проблем. І для того, щоб наше місто, пращур регбі на Україні, ртало справжнім містрм цієї захоплюючої гри, зараз треба усім негайно взятися до справи.

Суддя республіканської категорії Л. ШЕЛЕСТОВИЧ, Я. САФРОНСЬКИЙ.		 29.07.1969
1969-10-23sg_vys.jpg Спортивная газета 23.10.1969