1966_odessa_01.jpg |
<Неизвестная газета> |
ЩЕ ОДНА ПЕРЕМОГА РЕГБІ...
Добрих три десятки видів спорту включено в програму спартакіади Одеської області. В цьому році до них додався ще один новачок — регбі. Це велика перемога ентузіастів овального м’яча. І добрий чуйний крок керівників одеського спорту, бо жодне місто СРСР не може похвалитися включенням регбі до своєї спартакіади. Відтепер регбі в Одесі не пасерб, а законний син облсоюзспорту.
На старт перших (зауважте, слово «перший» найчастіше за все стоїть поруч зі словом «регбі») обласних міжвідомчих змагань з регбі вийшли 4 команди. Разом з «духовними батьками» одеського регбі — авангардівцями, за титул чемпіона області боролись: «Локомотив», «Водник» (інститут інженерів морського флоту), «Буревісник» (політехнічний інститут). Чекали також участі і п’ятої команди — «Спартака». В цьому одеську федерацію регбі запевняв голова товариства тов. Горелюк. Федерація регбі запропонувала свою допомогу новій команді. Але від доброї допомоги відмовились. В «Спартаку» все знали... Навіть дуже багато знали... А коли настав день подання заявок, виявилось, що спартаків- ці не візьмуть участі в змаганнях: частина гравців дістала тяжкі травми. А цього ж могло і не статися, якби спартаків- ські керівники прийняли кваліфіковану, допомогу федерації регбі. Результат не дивує: команду спартаківдів тренував майстер спорту з... боротьби.
В обласних змаганнях авангардівців, перемога яких не викликала сумніву, додали до першого регбійного призу — призу газети «Комсомольська іскра» і приз облсоюзспорту. Переможці з рекордним рахунком (77:3) розгромили водників, легко розправилися з залізничниками 38:3. Але'у зустрічі зі студентами, програючи 0:3, «ветеранам» довелось заграти на повну силу. Перемога цього разу дісталася з великими труднощами — 27:9.
Гра чемпіонів справила непогане враження. Зросла індивідуальна техніка гравців. Авангардівці непогано ловлять м’яч, добре використовують оманливі рухи. Силові проходи підкріплюються чіткою передачею м’яча. Добре комбінують напівзахисники і напівсередні три- четвертні нападаючі. Грамотніше грає напад. На його озброєнні з’явились нові складні прийоми: «рулон», «відкритий бій», «клин». Як завжди, на висоті захисник команди, її незмінний капітан Роман Акчель, визнаний кращим гравцем турніру. Він дуже надійний в обороні, а його часті виходи вперед завжди гострі і вчасні. Добре зарекомендували себе також молоді авангардівці, які вперше виступили в основному складі. Слабке місце команди — нечіткі захвати всередині поля. Рідко використовуються також удари ногою. Слід відзначити В. Алексеева — найрезультативнішого учасника змагань, і, безперечно, кращого нападаючого О. Яхика.
Доля другого місця вирішувалась у зустрічі «Локомотива» з «Буревісником», які переграли «Водника». Залізничникам ще жодного разу не вдавалось церемогти студентів. Не змогли вони добитися цього і в останній зустрічі. Здобувши перемогу (11:6). студенти стали другими призерами, реабілітувавши себе за невдачу у весняних змаганнях, де вони були тільки п’ятими. Команда, яку часто підводили нерви, почала грати рівніше, активніше. З’явилися в студентів солісти, які сміливо беруть гру на себе у вирішальні моменти. Не випадково кращим тричетвертним гравцем визнано А. Севастьянова («Буревісник»), Гравці команди добре грають у нападі, що ж до захисту, то тут у команди та її тренера О. Бурдо непочатий край роботи.
В «Локомотива» можна повчитись грати в захисті, але їм самим треба добре повчитися нападати. Команда непогано підготовлена фізично. Це наймолодша команда турніру (середній вік її гравціз — 20 років), і їй ще треба багато працювати над технікою. Гадаємо, розв’язати це завдання під силу дружному колективові та його наставникові Л. Шнайдеру.
Нижче своїх можливостей виступили призери весняних змагань — водники. Не набравши жодного очка, вони зайняли останнє місце. В моряків не грало кілька основних гравців, а відповідної заміни не знайшли.
Зараз настав певний перепочинок, але рицарі овального м’яча готуються до більших стартів.
Головний суддя змагань Л. ШЕЛЕСТОВИЧ. |
1966
|
|